| аааааа!!!! |
[Nov. 10th, 2009|12:56 pm] |
мало не провтикали :) сьогодні виповнюється 7 рочків мому найкращому, неповторному рідному куреню число 50 імені Богдани Світлик :))))) УРА! 7 років ми з ним разом... 7 років я носила хустку і число :)
|
|
|
| сучасна запорізька художня проза |
[Nov. 10th, 2009|12:47 pm] |
В запорізькому журналі “Афіша”, що вийшов минулого тижня міститься добірка сучасної прози від шістьох запорізьких авторів:
Максима Щербини ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) moisey_vasili4
Сани Праєдгарденссон sana_sson
Тані Савченко fish_ua
мене oles_barlig
Тані Скрипченко emma_nolberg
Юрія Ганошенка ganoshenko
Ось моя передмова до цих творів, з якої до випуску взяли лише тексти про самих авторів:
Современную запорожскую прозу условно можно разделить на «социальную» и «игровую». Первая стремится чётко или опосредованно изобразить социальные процессы, проявляет к ним разные формы сопричастности: высмеивает, сопереживает, анализируют, мифологизирует, бесстрастно констатирует и т.д. К такой литературе я бы отнёс Валентина Терлецкого, Анну Лупинос, Владимира Филя… Их произведения интересны тем, что помещают «здесь и сейчас» в витрину художественного текста, но признаюсь, что мне более близка «игровая проза» созвучная с постмодернистскими концептами мироощущения. Авторы представленные в этой подборке относят именно к подобной литературе.
Максим Щербина автор очень «разной» прозы. Разной по своей тематике, сюжету и композиции. Сказать о нёй что-то одно – очень сложно. Представленная здесь рассказы не мой, а его собственный выбор для публикации. Я же предлагаю зайти на его страницу в живом журнале и почитать другие произведения автора.
Татяна Скрипченко равнодушна к публикации своих стихов и рассказов до неприличия. Записывает их неаккуратным подчерком в тетрадь и не хранит их как зеницу ока. И зря – и поэзия и проза Тани удивительная вещь, ничего подобного в Украине я ещё не встречал. Набирая её каракули в своём компьютере я тешу себя надеждой, что когда-нибудь её талант будет оценён по достоинству.
Цикл рассказов Саны Праедгарденссон «Боги що ходили між люди. Галвар» называли и языческой и феминистической прозой. На самом деле, это истории про вселяющееся в людей и животных божество, которое через свой невысокий уровень IQ попадает во всевозможные дурацкие истории.
Юрий Ганошенко известен больше как поэт и литературовед. Написание прозы началось у него именно с романа «Алмазний протез (Ніякого сексу не буде)». В его основе идея характерная для стихов Юры – близость между людьми невозможна, слова никогда ничего не объясняют и любящие в своей любви не способны понять никого, даже самих себя.
Татяна Савченко автор очень хороших стихов и не мене хороших переводов современной русской и белорусской поэзии на украинский язык. Её первый роман «Мануал до черепахи» написан в лучших традициях Тараса Прохасько и Татьяны Малярчук. |
|
|
| Навздогін позаминулому посту |
[Nov. 10th, 2009|12:46 pm] |
Мій пост про "цв'яхи" та Отарова згадка про "мікро хвильову піч з таймиром" нагадала мені про ще один кумедний випдок, цього разу вже літературного характеру...
Є в мене одна, скажімо так, не зовсім родичка. Здається, вона - названа сестра колишньої дружини мого двоюрідного брата. Уже смішно:))) Натоді вона була школяркою.
Так от, вона якось дізналася про рід моїх занять і через усі ланки нашої майже-спорідненості передала мені папірець, на якому були написані прізвища деяких персонажів шкільної програми з української літератури, книжок яких вона не знайшла, але потребувала, і просила в мене їх, якщо є, позичити. Серед прізвищ прозаїків і поетів було й таке:
Він Грановський.
:) |
|
|
| ой сірьога сірьога ти ністой у парогааааа |
[Nov. 10th, 2009|12:26 pm] |
My Saved Locations
L'viv, UP
7...8 C
Kiev, UP
8...8 C
Sharm el Sheikh, EG
23...32 C
Stockholm, SW
1...4 C
а ви коли дивитесь погоду то тіки ваше місто чи там тоже зберігаєте пару міст шоп зразу вибивало? якшо пару то які міста і чому? |
|
|
| БЕЗ ПРАВА НА СПІВЧУТТЯ |
[Nov. 10th, 2009|12:30 pm] |
бачок унітазу –
це той образ
який я забув використати в минулому тексті
а такі образи
на дорозі не валяються
щось трапилось
ніби я натиснув у себе на грудях
кнопку
зливу
такого собі емоційного бачка
і мене геть заливає
я судомно тисну кнопку
й думаю в простір
будь ласочка!
відчуй як мені зараз погано!
а потім
Боже! чи пошлеш ти мені
до цього
хоч струмок співчуття
а Він каже
олежику! де ти бачив
щоб людина
яка зливає воду
з унітазного бачка
викликала співчуття?
і тепло всміхається
без права на співчуття –
це не смішна спроба докорів
це насправді вдячність
дякую тобі Господи
за тепло-холодний океан
над яким можна так стрибати
й падати розбризкуючи думки й емоції
за сонце що спадає
променями дощем і снігом
за право
самостійно
смикати цей бачок
і відчувати Твою усмішку. |
|
|
| АААААААА!!!! |
[Nov. 10th, 2009|12:20 pm] |
Чим думав Янукович, називаючи свою передвиборчу програму "Україна для людей"??? Верх тупізму!
Це типу шоб потім відмазатись: депутати, олігархи, зеки, мафіозі - це теж люди, от їх я і мав на увазі!
Залишається сподіватись, що ця назва була свідомо розрахована на януковицький бидляцький електорат, щоб не завантажувати їхній шахтарський* мозок розумними словами.
В цьому сенсі піарники Януковича молодці - вони сподіваюсь, шо спеціально не навантажують виборця розумними словами та грамотними конструкціями, якраз і розраховуючи на окрему касту людей, що відрізняється відсутністю мозку, і яких "наумняшені" речення просто дратують. Цим, напевно, Яник їх і бере. Прямо-таки орвелівська школа абсурду ) Геніально, я щітаю )
*шахтарський - не в сенсі професії, а в сенсі способу мислення. За аналогією терміна "блондинка" не за кольором волосся, а за відсутністю мозку. |
|
|
| Кто говорит? [Американский] Слон... |
[Nov. 10th, 2009|12:48 pm] |
- Здравствуйте Станислава! Я вам звоню с Радио Маяк. Мне здесь доложили что вы живете в Америке... и как я поняла, ну или себе придумала, в каком-то маленьком городке? Не хотели бы вы дать нам интервью и рассказать действительно ли это всё как показывают у нас в сериалах?
- Ну знаете... Мы собственно уже четыре года там не живем, путешествуем по миру, вот сейчас пишем путеводитель Дикая Африка по итогам экспедиции.. да и в Штатах мы жили в таких маленьких городках как Ню-Йорк и Бостон.
- Да? Ну а не расскажите нам про Ню-Йорк? Или вы там не сильно гуляли по музеям, достопримечательностям?
- Нет, ну конечно гуляли, только это было четыре года назад. Давайте мы лучше про Африку расскажем - Мадагаскар, Эфиопия, да хоть Конго...
- Ммм, давайте я возьму тайм-аут, подумаю и вам перезвоню...
Ну неужели жизнь в США может быть интереснее путешествия по Африке? Кому-то действительно интересна доля правды в американских сериалах?
***
- Hello Stanislava! I'm calling you from radio "Mayak". I've been informed you've lived in the US... and, as I understand, or maybe it was just wishful thinking, in some little town? Would you like to give us an interview and tell us if it's really how it is in all those American sitcoms and shows we watch here?
- Um, well... You know, we've been on the road for the past four years now - traveling the world, just came back from Africa to finish up a guidebook to the continent we are writing... And, btw, those small towns we've lived in were New York and Boston, so...
- Really? Well, would you like to tell us about NY? Or you didn't spend much time on culture and sites there?
- No, course we did, only it was four years ago... How about we tell about Africa? Madagascar? Ethiopia? Even Kongo!
- Umm, let me take a timeout and get back to you on that...
Seriously? Is life in the States a more interesting subject then an African adventure? Anybody in Moscow really cares how close to reality US sitcoms are? |
|
|
| Need help :) |
[Nov. 10th, 2009|12:18 pm] |
Завтра у себе організовую бал-маскарад для друзів. Пообіцяла в програмі калиновий чай і пиріг "Смак осені", тепер от задача - до вечора його придумати і зробити. Може хтось має якісь смачні осінні рецепти пирогів/шарлоток?.. :)
Також приймаються поради щодо цікавих забав, ідей по оформленню і все, що Ви вважаєте було би корисним мені знати...) |
|
|
| принципиальное |
[Nov. 10th, 2009|11:59 am] |
привет. мне уже восемь лет и моя принципиальная позиция- я не ем печенку. ни в каком виде и ни в какой комбинации печенка не сможет привлечь мое вкусовосприятие. а вот Коля не любит буряк. он всегда говорил, что буряк плохой, есть его нельзя, и язык отвалится у него от одного прикосновения к буряку. но вчераааа...вчера Коля сьел борщ. дураку понятно, что в борще есть буряк.
и Коля, даже если он дурак, тоже это должен был знать. и получается, что нет у Коли никакой принципиальной позиции.
я ему так и сказала: "ты, Коля, беспринципный человек".
а бабушка говорит, что человек без принципиальных позиций и беспринципный человек - это не одно и тоже.
ну как маленькая ,ей Богу. |
|
|
| І забути немає сил |
[Nov. 10th, 2009|11:44 am] |
| [ | mood |
| |  cold | ] |
Я хотіла Тебе забути:
Ніжні руки, очі, вуста
І до іншого пригорнутись
Намагалась...да не змогла.
Часто-часто дивлюсь у небо
Між зірками - чумацький шлях.
Я по ньому біжу до Тебе,
І блукаю у Твоїх снах.
І не можу нічого вдіять
Я з собою -
Немає сил.
І позбутись ніяк не можу
Зачарованих мрії крил.
|
|
|
| Наші автори: Володимир Олейко |
[Nov. 10th, 2009|11:41 am] |
 Володимир Олейко
Народився в містечку Пустомити на Львівщині. Після завершення відділу редагування Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова, працював на різних журналістських та редакторських посадах - у журналі «Дзвін», газеті «Просвіта», радіо «Свобода», телекомпанії «Вікна». Від 1997-го року мешкає у Лондоні, де здобув ступінь маґістра Вищої Лондонської школи економіки та політології. У Британії викладає українську мову як іноземну. Видав дві поетичні збірки. Готова до друку третя книжка поезії.
Лети собі
Лети собі -
вже всі слова старі...
Вже чаша снів
потріскалась від часу.
І тільки
голосні газетярі
ялозять ще
якусь порожню фразу.
Лети собі -
о сій німій порі
кому охота
наслухати вірші?..
Лети кудись
мій сум,
як сад, згорів,
а я, либонь,
старий уже,
бо інший.
Бо більше
не приходять золоті -
слова,
дерева,
марева
і люди,
бо більше вже мене -
того -
не буде.
Я сам від себе
в ирій відлетів.
Ларисі М.
...і змаліє земля
до листа міднолистого -
ось і...
ось і нас розкидає
мітлою густою
- куди?
Дихай,
доки горби,
ще живою травою порослі,
не зів‘яли,
як губи,
на доли сипкої руди.
Ти ідеш,
переходиш
і входиш -
у дім без кута.
Я іду
і минаю.
І котиться сонце прозоре.
Ось і мало землі
для суцільного лісу литва,
що осліплює подих
і скріплює
світлом простори.
Так наосліп йдучи,
пам’ятаючи тільки рельєф,
я заходжу у сон твій,
як вірний
заходить в молитву.
І тоді відчуваю до трему,
до крові -
ти є!
І зітхаю.
І знов
починається вічна ловитва... |
|
|
| Бог фитнеса |
[Nov. 10th, 2009|11:35 am] |
Женя - он бог фитнеса, да. Все, что я делала раньше - это все мелочи и глупости. Девочки, персональные фитнес-тренировки не сравнимы ни с чем!!! Стэп-аэробика и мои увлечения групповыми занятиями - в прошлом. Велик и аквааэробика - это хорошо, но больше для души. Теннис - это скорее модно, чем полезно. Но ЭТО!!! Как же я хорошо себя чувствую с этой крепатурой! А результаты - это надо видеть!
Через пару месяцев закажу фотосессию в нижнем белье, обещаю:) И станет понятно, о чем это о:) |
|
|
| Олекса Різниченко: «Дослідження української – найсолодше моє заняття» |
[Nov. 10th, 2009|11:25 am] |
Поет і правозахисник Олекса Різниченко (Різників) народився 24 лютого 1937 року в м. Єнакієвому, Донбас. 1948 року родина, тікаючи від голоду, переїхала до м. Первомайська Миколаївської області. 1968 року Олекса закінчив філологічний факультет Одеського університету. Двічі репресований: у 1959-1961 та 1971-1977 роках. Відбув у таборах 7 років. 1991 року реабілітований по обох справах. 1990 року, опублікувавши збірку віршів «Озон» (Одеса: Маяк), був прийнятий до Спілки письменників України.
Інтерв’ю Миколи Суховецького з Олексою Різниченком читайте тут.
|
|
|
| Лифт на орбиту |
[Nov. 10th, 2009|11:22 am] |
Лифт на орбиту Земли - старая тема.
НАСА давно готово дать денег компании, которая построит действующую модель, способную подняться на километр со скоростью 5м/с.
Пять не пять, но двухметровую скорость недавно удалось показать компании Lasermotive.
В рамках конкурса Space Elevator Games, проводимого NASA, Lasermotive показала прототип космического лифта, которому удалось подняться на высоту 1 км со скоростью 4 м/сек. Один конец троса, по которому поднимался лифт, был закреплен на вертолете. Необходимую энергию устройство, оборудованное фотодиодом, получало благодаря пучку лазера.
|
|
|
| Zeromancer - Philarmonic |
[Nov. 10th, 2009|11:23 am] |
| [ | music |
| | Zeromancer - Philarmonic | ] |
Sit down and watch me
I want you to see me
As your TV
Touched by your static
You see right
Right through me
As your TV
What you hide is what you are
Have what it takes to be a star
Come on
You say there's beauty in a scar
Now what a stupid thing you are
Sometimes
After you get what you want
You don't want it anymore
Is that what you want?
Slow down
Zoom in
Rewind
Do you get the picture
Philharmonic
Philharmonic
What you hide is what you are
Have what it takes to be a star
Come on
You say there's beauty in a scar
Now what a stupid thing you are
Sometimes
Philharmonic
After you get what you want
You don't want it anymore
Philharmonic
What you hide is what you are
Have what it takes to be a star
Come on
You say there's beauty in a scar
Now what a stupid thing you are
Sometimes
Philharmonic |
|
|
вигляд через вічко :)