| Замість листівки |
[May. 6th, 2009|11:38 am] |
На вихідні поїду подалі від столиці (це просто вже якась традиція). На природу. Від міст і трас. У сільську місцевість...Всіх, кого можу та вважаю за потрібне привітати - привітаю завчасно, зателефоную, відвідаю...Тільки бути в Києві не хочу.
Не хочу бачити того, що буде тут на 9 травня.
У мене ще лишилися родичі, які воювали (тепер вони живуть у різних містах та країнах).
Зокрема. Підпис мого двоюрідного діда лишився на будівлі Рейхстагу...
Моєму двоюрідному прадіду, вже по іншій лінії "пощастило" і поволювати, і відсидіти й у фашистів, і у радянських...
Більшості з тих, хто справді воював, зовсім не до пафосу. Хвороби та старі рани просто не дадуть витримати той багатогодинний марафон - ходу центром міста з повітряними кульками та гучною музикою.
Тиші, роздумів, спокою...
Колись, коли я ще вчилася у старших класах школи, під час якогось із заходів однокласник тихенько мені шепнув:
- Ти помітила, що з кожним роком ветеранів війни чомусь стає все більше та виглядають вони - все молодше?
Тепер і я про те саме. Не здивуюся, якщо ще через кілька років на паради виходимуть бадьоренькі 40-річні дяді й тьоті, весело побрязкуючи медалями за відвагу. В обороні Києва чи Севастополя...
Майже не утрую.
Це так, до слова.
___
Якось я подзвонила своєму родичу, ветерану. Запитала, як він себе почуває, як справи, сказала, що незабаром прийду і запитала - Вам, може, принести чогось? Він, на хвилину замислившись, відповів:"Та мені наче нічого не треба...Якби ж ти мені могла здоров'я принести..." Я була вражена і сказала, що справді - якби могла, принесла б багато-багато здоров'я...Цей діалог просто врізався у пам*ять.
Звісно, коли приходиш, приносиш якісь подарунки, квіти. Проте це такий мінімум... Найкрашим же привітанням має бути щирість.
Штучний, награний пафос - у каналізацію. |
|
|
| Геніально |
[May. 6th, 2009|03:31 pm] |
Поки ЗМІ та різні зарозумілі експерти мудрують та збиваються з ніг, щоб наклепати неправдоподібних "сенсацій" та знайти малоймовірне й за-вуха-притягнуте пояснення, дехто дуже легко дійшов геніально простого висновку:
От всі питають: чого Луцик поліз битися до німецьких поліцаїв?
А все дуже просто. http://polar-bird.livejournal.com/373960.html
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
vzahalinijak's journal