| Бій із міллю |
[May. 26th, 2012|01:12 pm] |
Вчора відпрацьовувала удари в боксерських рукавичках. Тут переді мною сіла міль. Промазала. Міль політала і сіла на стелю. Зігнала її звідти кариматом. Міль сіла на дверцята щафи. От, думаю, зараз тільки б їх не проламалати. Не проламала. Розмазала. Добре, коли є суперник. |
|
|
| Звуки |
[May. 24th, 2012|10:40 pm] |
Хвала тим, хто придумав ставити на сигнал мобільного звуки з мультиків. Коли в одного рінгтоном поставлені звуки із загадковим відлунням із мультфільму про їжачка в тумані, а інший - сам по собі лякливий; і коли в того, першого, дзвонить телефон під час серйозної розмови в офісі чи цілковитої тиші...інший хоче прибити його за ці звуки. Кумедно виглядає. Такого переляканого стану - недоброзичливцям%) Ця анімація справді змушує замислитися, ненадовго зупинитися, впізнати у ній когось. Іноді дивишся на звичне - іншими очима. (У тумані видно персонажа з іншого твору - білого коня Шептала :)) )
|
|
|
| Приїхали |
[May. 21st, 2012|01:06 pm] |
Ялинки-палички..."21 травня дівчата з аспірантури та магістратури запланували акцію-оглядини для міністра освіти Дмитра Табачника. Вони вимагають особисто їм сказати, що вони невродливі. Зазначимо, раніше Табачник заявив, що зазвичай в магістратурах та аспірантурах вчаться не особливо красиві дівчата. http://short.24tv.ua/mHQPauC ". Це ж треба хотіти так принижуватися:
комусь щось доводити...Ніколи не розуміла тих, хто постійно "наривається на компліменти", жодного дня не може прожити без того, щоб якась особа протилежної статі (байдуже, хто) не висловила їм своє захоплення, зазирає в очі, випрошуючи:"Скажи ж, я красіва?"...Розумію, що у деяких людей існує навіть компліментозалежність. Але щоб так повестися на провокацію... Театроцирк))) |
|
|
| Бас гуде, скрипка плаче |
[May. 20th, 2012|07:00 pm] |
Чомусь саме цю пісню чи не найбільше люблять емігранти. Ось як вона звучить, наприклад, у виконанні Міли Йовович. Просльозилася сьогодні.
|
|
|
| (no subject) |
[May. 19th, 2012|09:09 pm] |
Роздвоєння. Рівно навпіл. Одна половина мене має міріади ідей і хоче просто зараз їх втілити, активна, як заведена дзиґа. Іншій треба дуже мало: ніч, незгасне полум'я багаття, біля якого можна сидіти і дивитися - цілу вічність, і все.
 С. (с) |
|
|
| Про подяки і про падлюк |
[May. 17th, 2012|10:59 am] |
І. Спочатку про хороше. Учора мені знову дякували. За організацію читань біля багаття. Цей захід збігся у часі зі шкільними випускними. Колега прийшла з донькою - випускницею 9 класу. Вони були на офіційній частині випускного, а от у кафе не пішли. І щасливі. Донька потім розповідала у класі. То одна з її подруг пожалкувала, що пропустила таке. Адже в кафе у певний час відчула нудьгу. Тепер мене запитують, коли ж знову організовуватиметься щось таке. На альтернативу є попит. Одноманітні будні, як і одноманітний відпочинок, набридають.
ІІ. Цієї ночі у нас на клумбі біля офісу обірвали квіти. А як ми самі упорядковували, підбирали рослини, носилися з усім тим. Камера відеоспостереження зафіксувала. Десь після першої ночі. Йшли два дядьки і тітонька. Тітонька зупинилася й методично почала збирати букет. Одну з квіток навіть з усієї дурі вирвала просто з корінням. Задоволено почимчикували далі. Звісно, вночі постаті вийшли нечіткі. Але основна "ідея" - передана. |
|
|
| Діскавері |
[May. 16th, 2012|10:45 am] |
Спілкування з простим людом - це завжди певні відкриття. Часом втішні, часом ні. Буває, пересвідчуєшся, скільки ж іще залишається дрімучості.І вона навіщось культивується. От людей лякають зміни, щось нове, зате стереотипи - ні. Буквально вчора. При мені було запитання-здивування - до однієї людини. Мовляв, як це так, така молода, а юрист. Незрозуміло, чи потрібен фахівець, результат роботи, чи - зовнішність, вік. До сивочолого дідка питань, мабуть, не було б. А я, наприклад, знаю ту людину як професіонала,яких мало...І так - в усьому. Аферисту вірять легко. На те він і аферист, щоб легко входити в довіру і не викликати жодних підозр. Прикол у тому, що того, хто не має "задньої думки" - і запідозрять, і звинуватять. Таке криве дзеркало.
Доставляють і деякі бабусі-дідусі. Нічого, мовляв, не хочу змінювати, мені все до лампочки, скільки мені там жити залишилося, на мій вік усього вистачить. ( ... ) |
|
|
| Нічний ліс |
[May. 13th, 2012|01:47 pm] |
Незірвані конвалії, яких ще немало цвіте у підброварському лісі, радують. Останній теплий день перед тривалим похолоданням провели на природі.( ... ) |
|
|
| Інтермеццо |
[May. 9th, 2012|10:47 pm] |
Вихідний вирішено було приділити прогулянці на природі (майже спонтанній), музиці, медитації, тиші, співу пташок. Шуканню місць, де б не чути людського галасу і завивання моторів (чи галасу моторів і людського завивання?). Це складно, коли всі вивалюють на шашлички з шансончиком. Але чудово, що джипи можуть проїхати ще не скрізь. І тоді: багато повітря, таємничість, загадковість, розчинення у навколишньому.( ... ) |
|
|
| Долетіти |
[May. 8th, 2012|10:52 am] |
Травневі ночі - зоряні. Дуже добре видно Венеру.
...От академік Валентин Глушко мав до цієї планети значні сантименти. Ракети, космос - це була його фанатична пристрасть. Вірив, що дуже скоро міжпланетні польоти стануть майже буденністю. А в особистому житті відбулося роздвоєння: між офіційною дружиною та іншою жінкою, Лідією Пьоришковою, яка стала майже дружиною №2, а фактично - єдиним справжнім коханням. Від останньої навіть народився син (який дуже хотів, щоб батьки нарешті одружилися).
Глушко заповідав, щоб після смерті його кремували. А попіл розвіяли над Венерою. Звісно, навіть якщо і була така можливість, радянські діячі цього ніколи не зробили б. Церемонія прощання-поховання була урочисто-радянсько-офіційною. "Неофіційну" ж Лідію просили не приходити на похорон, навіть обіцяли за неприхід... премію. Але - прийшла. Стояла осторонь. Та у якусь хвилину їй вчулося, що він її покликав. Тоді й підійшла попрощатися - вийшло так, що найпершою.
...На Венері існує кратер Ліда, названий на честь коханої академіка. Кратер не дочекався праху. |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1){kind=small}
vzahalinijak's journal
contemplative